Она стояла на берегу изумрудно-бирюзового океана в полный штиль. Первые лучи только что проснувшегося светила коснулись поверхности пока только едва видимых, но уже набирающих силу, волн… Океан вдруг ожил и заволновался, переливаясь всеми оттенками зелёного…
Оголённые мускулистые торсы косарей медленно приближались, словно в ритмичном танце – беззвучно и неотвратимо…
Капельки пота стекали тонкими струйками расплавленного золота по их бронзовым телам. Они двигались навстречу друг другу с четырёх сторон света, оставляя каждый за собой ровный, длинный тёмно-зелёный след, втоптанной в землю волны…
Когда они сошлись, то оказались в центре огромного, вселенского креста, как будто только что вытесанного из природного малахита.
В том месте, где они встретились, в самом центре, сидела кроткая диковинная птица. Они спугнули её, сами того не желая, и она улетела, оставив одиноко лежать в клочке нескошенной травы совсем маленькое, крохотное яйцо…
Косари не заметили его и раздавили,- слишком мало, чтобы почувствовать… Утерев пот и, перекинув косы через плечо, они радостные возвращались проторенной ими же дорогой назад.
Она стояла на голой, выжженной солнцем земле. Скошенная трава так быстро увяла и пожелтела, превратившись в солому, которую развеял налетевший ниоткуда ветер.
В том самом месте, где сидела маленькая птица, теперь, свернувшись в неподвижное, мраморно-холодное кольцо, лежала огромная серая змея, кусающая свой хвост…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Студентки - Таисия Кобелева У новелі «Студентки» образ Єви-Ніколь і її брата Джеймса, як іноземців, я вибрала не просто так. Кожна людина, стаючи християнином, отримує від Бога якесь завдання, щоб виконати Його план спасіння людства. Іноді людина виконує це завдання далеко віл свого дому. Ніколь не вважала це місто своїм домом назавжди, вони з братом постійно чекали можливості повернутись на Батьківщину. Так само кожен християнин вважає Землю своїм тимчасовим домом. Тут він виконує Божий задум для нього, адже всі люди народились не просто так.\\r\\n В образі Джеймса показаний той старший брат, про якого мріє кожен. Джеймс опікується своєю сестрою і докладає до її навчання чималих зусиль. Він став опорою своїй молодшій сестрі, яка сама б не вижила в чужій країні і чужому місті.\\r\\n Коли Єва познайомила Лізу, а Джеймс Олега, з Богом, вони виконали своє завдання тут і могли повернутись додому.\\r\\n Ліза і Настя на початку твору – символи дівчат, які вважають, що усім для повного щастя, не вистачає бойфренда. Тому вони більше ніяк не могли пояснити веселий настрій своєї сусідки.\\r\\n Ліза – людина, яка шукає сенс свого життя, шукає наполегливо. Будучи на дні відчаю, вона спочатку піддається йому і кидається на Єву з ножем, потім кидає її під машину. Злякавшись свого вчинку, дівчина трішки бере свої відчуття під контроль і зривається на Насті. На самому дні відчаю Бог подав їй свою Руку через пісню, яку вона почула через відкриті вікна Дому Молитви. Там лунала пісня Олександра Бейдика «Отпусти».\\r\\n Настя – образ впертих людей, яким не жаль нікого, крім себе. Однак в кінці твору вона теж приходить до Бога.\\r\\n